| 1 | trigesima octava alphabeti cyrillici littera. [Cit] |
| 2 | v. ѫгоулꙗ [Cit] |
| 3 | indus ѧд- голоубь есть misc. 84. [Cit] |
| 4 | ταχύ cito psalt.-pog. 36. 2; 68. 18. ev.-grig. ѭдро io. 11. 29; 11. 31. -ev.-nor. šaf.-glag. 48. ѫдро пишѫща bon. ꙗдро antch. 25. 105. ꙗдро или ꙗздро op. 2. 2. 264. едро matth. 28. 7. luc. 14. 21; 15. 22. io. 11. 29. -nicol. zap. 2. 2. 29. cf. ѩздро et злоѩдръ citus ad malum. [Cit] |
| 5 | nucleus ꙗдро vost. 1. 201. trigl psal. 44. 2. šaf.-urspr.; ѥдиноѩдрьнъ {adj.} μόνορχις unum testiculum habens: sic scribendum videtur leont. 21. 20. nsl. jedro, jedrce; jedrko habd. russ. ядро; овесъ ядренъ ryb. 1. 432. [Cit] |
| 6 | ταχύτης velocitas greg.-naz.-šaf.-urspr. ἐντρέχεια sollertas apoc.: respondet {adj.} ἐντρεχής ꙗд- op. 2. 1. 192. [Cit] |
| 7 | velocitas: nota вь вьтороую ѥдротоу прѣꙗдохомь δευτεραῖοι ἤλϑομεν šiš. 45: male вь вторѫѧ щедротоу act. 28. 13. -strum. [Cit] |
| 8 | ταχύς citus šaf.-frag. 33. ꙗдрꙑй на милость op. 2. 9. 264. ὀξύς citus, celer sup. 357. 9. ѥдри ѥднако готови ὀξεῖς τε καὶ ἕτοιμοι hom.-mih. 52. ѧдрааго милосрьдьꙗ antch. едрь glag. ѥдрь ant. 88. domet. ѫдръ bon. usl. jedrn celer lex. meg. alacer hung. jedrno cito trub. actutum lex. mox meg. jedernost extemporalitas, dexteritas lex. gedrno kuzm.-luc. 7. 4. jadro cito met. 161. jadrno rês. 102. bulg. jedъr tüchtig; pegam dirja jaderno volksl. 2 30. jaderno pa zadêrjati volksl. 2. 59. croat. djedjerno hung, твоѭ ѫдроѭ посъли намъ izv. 6. 178: male šaf.-urspr. coutulit ꙗдрина, ꙗдрило velum et croat. jadro, jadrina id.; nota jadrn citus et cf. gr. ἰϑαρός citus ztschr. 7. 121. [Cit] |
| 9 | v. ѭдоу [Cit] |
| 10 | praep. prope cum {gen.} iungenda - поѫщиихъ ἐχόμενοι ψαλλόντων psal.-pog. 67. 26. - еѩ ἐχόμενοι αὐτῆς ibid. 93. 15. ѫдѣ еѫ bon. lat. indi (indiget-, indigena), endo gr. εἴσω goth. inna (innakunda -) οἰκιακός hausgenoss ѩдѣчѧдинъ ztschr. 14. 82. [Cit] |
| 11 | οἰκογενής verna {gen.} 15. 3. ꙗдѣчадинъ parem. -saec. xiv. [Cit] |
| 12 | οἰκογενής verna {gen.} 15. 2. ꙗдѣчадынѧ моеꙗ parem. -saec. xiv. [Cit] |
| 13 | -зѧ ἀσϑένεια, ἀρρωστία, νόσος, πάϑος morbus; μαλακία morbus sup. ostrom. adde svjat.-op. 2. 2. 381. -зꙗ antch. greg.-naz. ꙗзѭ mat. 51. въ гроубыихъ ꙗзꙗхъ op. 2. 2. 185. отъ ꙗзѧ дълъгы svjat.-vost. 1. 225. ѥза чрѣвна prol.-lab. νόσος δυσεντερίας men.-vuk. неволеѭ въ ꙗзѫ въпадъшаго νοσοῦντα antch. езоу рѣшещи prol.-rad. болѧ сеѭ ꙗзеѭ antch. бѣ тою же ѧзею болѣлъ bus. 776. ѥзею болѣль meth. 4. оть ези помроуть misc.-šaf. великы езы прѣидеть misc.-šaf. 136. ѥзоу очистити νόσον ἀποσμήχειν hom.-mih.: nota δεσμός viculum отъ ѩзѧ ostrom. nsl. jeza ira cf. Grimm, wörterb. 1. 358. ztschr. 1. 151; 5. 346; 9. 132. beitr. 2. 159. meyer 1. 344. [Cit] |
| 14 | aegrotus еѕавь bulg.-lab. [Cit] |
| 15 | ταχύ cito ꙗзро op. 2. 2. 264. cf. ѩдро [Cit] |
| 16 | quimorbum creat въ таже брашьна въдаси сѧ ꙗзетворьнаꙗ svjat. [Cit] |
| 17 | γλωσσαλγία linguae dolor prol.-mart. [Cit] |
| 18 | linguae dolor per. LXXXIV. [Cit] |
| 19 | γλωσσαλγία linguae dolor mater. [Cit] |
| 20 | linguae gnarus, uti videtur krmč.-mih. 366. [Cit] |
| 21 | ἐϑναρχία principatus man. [Cit] |
| 22 | γλωσσοπυρσόμορφος -къс- mater 7. 100. [Cit] |
| 23 | γῆρυς vox mater. 7. 100. γλῶσσα lingua cloz. I. 728. ostrom. sup. -комь оурѣзань бысть pyrg. ἔϑνος populus cloz. II. 61. ostrom. sup. op. 2. 2. 149. šiš. 46. 228. sim. 1. 56. -цахь strum. словеньскь езыкь cyr. 1. - оустраꙗѥть се hom.-mih. оумрети за ꙗзыкъ op. 2. 1. 135. страхъмь божиѥмь не въсъхлаштаѥть си ꙗзꙑка izv. 425. быстрѣйши ѥзыкомь prol.-rad. 94. безъ ꙗзыка добрѣ испытати bus. 658. станъ и боꙗнъ съсъ нихними ꙗзики gram. 190. zajik Veglia drev. jungsuck. [Cit] |
| 24 | γλώττης linguae ant.: forma dubia. [Cit] |
| 25 | ἐϑνικός gentilis ostrom. šaf.-glag. 52. ant. dial. hom.-mih. dioptr. nom.-mik. да вьданы боудоуть -комь вь жены prol.-mart. [Cit] |
| 26 | linguae ant. γλωσσώδης loquax hom.-mih. bus. 275. τῶν ἐϑνῶν gentium, gentilis mater. prol.-vuk. народъ ꙗзꙑчьнъ izv. 662. ꙗзычнаа плоть ex.-vost. 1. 385. ꙗзꙑчнаꙗ та плоть рѣтка ѥсть акꙑ сито izv. 669. жена ꙗзычьна mat. 8. 10. жена ѫзычъна chrys.-frag. землꙗ ꙗзꙑчна op. 2. 2. 202. езычна misc.-šaf. [Cit] |
| 27 | ἐϑνικός gentilis; ἐϑνῶν gentium šiš. 71. men.-mih. men.-vuk. [Cit] |
| 28 | ἐϑνικῶς uti gentiles šiš. 116. [Cit] |
| 29 | aegrotus pat. 311. ѥзѣстивыимь цѣлитель ѥсмь hom.-mih. 162. ꙗзѣстивѫ оутробѫ svjat. короставыимъ овьцамъ и ꙗзѣстивыимъ нѣ лѣпо съдравыими съкоуплꙗти сѧ svjat. ꙗзѣстивꙑихъ τῆς νόσου τῶν καμνόντων zlatostr. езест- misc.-šaf. 138. 142. ѥзестива чедь ἀσϑενοῦντες men.-mih. [Cit] |
| 30 | μογιλάλος qui aegre loquitur ꙗкливъ ev.-saec. xvi. -vost. 2. 588. [Cit] |