Портал славістики


[root][dicthub]

"Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum" von Franz Miklosich (LexiconPGL)

Das "Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum" von Franz Miklosich, gedruckt in Vindobonae bei Braumueller, 1862-1865 wurde im Rahmen des Projektes MultiSlavDict verschriftlicht (über ein mehrstufiges Proofreadingverfahren) und in eine Datenbank konvertiert. Die kommentierte Abkürzungsliste der von Miklosich benutzten kirchenslawischen Quellen (Compendia) kann direkt oder interaktiv (durch ein Klick auf die Abkürzung) eingesehen werden.

?

1

а

prima alphabeti palaeo-slovenici littera, азъ (gen. аза, dat. азоу chrabr. 89.) dicta. а cyrillicum unitatem, ҂а numerum millenarium designat. [Cit]
2

а ‹adv.›

1) ἀλλά, δέ sed, vero cloz. I. 564. sup. 5. 16; 5. 20; 6. 16 etc. 2) καί et а тꙑ грѧдеши къ мънѣ καί σὐ ἔρχῃ πρός με matth. 3. 14. - ostrom. землꙗ висещи на водахь, а тежька вещь соущи hom.-mih. pro да positum putat vost. nest. 146. 18, ubi nos да scripsimus 3) а cum condicionali iunctum aequiparat аште: а бꙑ не молилъ сѧ sup. 222. 17. а би бꙑлъ сьде sup. 226. 4. а бꙑ минѫлъ смокве sup. 258. 9. а бꙑхомъ не избѣгли sup. 16. 29. а бꙑшѧ не знали sup. 246. 14. а бꙑшѧ не излѣзли sup. 299. 4. радъ бы, а бы сꙗ доуша отъ тѣла не разлоучиаа men. - leop. nest. 40.3. per. 4.4; 61.13; 70.22. 4) ἵνα ut chron. I. 163. 12. cum dat. et inf. chron. I. 169. 6. а - не μή ne заповѣдалъ, а бы не повѣдала esth. 2. 10. op. 1. 55. chron. I. 145. 12; 200. 27; 224. 42. 5) а или in interrogatione: а или продаѥши; hom.-mih. 14. а или надѣѥши се сьдолѣти; men.-mih. mon.-serb. 145. 149. 151. 6) а ли δέ sed, vero; καί et а ли богъ послоухъ мой nest. инꙑ съпасе, а ли себе не можетъ съпасти marc. 15. 31. - kryl., ubi ostrom. interrogationem habet: а себе ли etc. а ли севе не можеть съпасти matth. 27. 42. - op. 2. 2. 263. а ли тꙑ грѧдеши къ мънѣ matth. 3. 14. - kryl. chron. I. 168. 18. а ли in interrogatione habes sup. 165. 27; 226. 2; 313. 10; 315. 25; 385. 28. а ли богь не испытаѥть срьдьца op. 2. 2. 55. а ли дѣва не можетъ родити op. 2. 1. 27. 7) vel chron. I. 163. 11, ubi alius cod. legit а любо. in nest. 52.35; 150.3; 158.18. scribendum est ѥли, unde оли, али orta sunt. али же ни bor. 18. 8) а любо pro а ли chron. I. 163. 1. 9) а не нъ μὴ ὅτι multo minus ezech. 15. 5. in cod. saec. xv. а не нъ нама ис прьва greg.-naz. не простꙑꙗ доуша, а не нъ пророчьскꙑ svjat. 10) а цѣ καίτοι quamquam sup. 226. 27; 293. 24; 306. 22. 11) а ли нъ μὴ ὅτι multo minus неисповѣдима соуть ни аггеломъ, а ли нъ чловѣкомъ. nota аво pro а ово vel а ево mon.-serb. 125. 163. 254 etc. а ноу gram. 240. 265. [Cit]
3

аароновъ ‹adj. poss.›

ἀαρών aaron двѣю сыноу аароновѣхь kruš. [Cit]
4

ааронь ‹adj. poss.›

ααρών aaron lit.-mih. аронь prol.-mih. cf. аронь. [Cit]
5

абиѥ ‹adv.›

εὐθύς, εὐθέως, παραχρῆμα statim; ἤδη iam. абие š.-gl. 64. абье cloz. I. 305. 632. тоу абиѥ idem sup. 134. 26. 140. 8; 266. 17. hom.-mih. zlatostr. cf. тоу. абиѥ за оутра ἅμα πρωΐ primo mane абиѥ съ словомь оудари ѭ ἅμα τῷ λόγῳ rum. абіе [Cit]
6

аблань ‹f.›

μηλέα malus man. ioël 1. 12. - proph. аблѫнь cant. 8. 5. cf. ꙗблань, облань, обланъ vost. [Cit]
7

абланьнъ ‹adj.›

malorum абланьнѣмь овощии op. 2. 1. 29. [Cit]
8

аблъка ‹f.›

μῆλον pomum pat. bell. - troj. op. 2. 1. 51. cf. ꙗблъка. [Cit]
9

аблъко ‹n.›

μῆλον pomum {gen.} 30. 14. -vost. thema абло (nsl. čech. jablo let. âbols lit. obêlis ahd. aphul and. apli), cuius radicem putamus esse jabh, džabh oscitare (edere), unde scr. džambhu pomi genus, uti pômum a pâ cf. ꙗблъко. [Cit]
10

абрѣдиѥ ‹n.›

boletus quidam, phallus esculentus абрѣдье matth. 3. 4. in cod. saec. xiv. - vost. cf. абрѣдъ [Cit]
11

абрѣдъ ‹m.›

boletus quidam, phallus esculentus {pl. instr.} абрѣдъми stichir.; vost. locustam esse putat: nos vocabulo huic aliam vim tribuendam esse censemus, conferentes lit. abrêdelis, brêdelis let. breedenes, et memores, alios quoque interpretes vocabulum ἀκρίς male explicasse: cf. акрида. а in абрѣдъ praefixum est uti in агрифовъ, апонꙑ, астръчий, ациганинъ et in ipso lit. abrêdelis, quod deminutivum est cf. обрѣда et ꙗбрѣдиѥ. [Cit]
12

абрѣдьць ‹m.›

boletus qnidam да боудеть пища ѥго (иоана) медь дивий и абредьци и финици men.-mih. cf. абрѣдъ. [Cit]
13

авазгийскъ ‹adj.›

ἀβασγῶν abasgorum -скаꙗ страна prol.-mart. [Cit]
14

авазгъ ‹m.›

ἀβασγός abasgus men.-vuk. cyr. 21. prol.-lab. авасгы pyrg. [Cit]
15

аватъ ‹m.›

ἀββᾶς abbas glag. cf. авъва [Cit]
16

авгарьскъ ‹adj.›

αὐγάρων augarorum τῶν αὐγάρων μονή pyrg. [Cit]
17

авгоустиꙗ ‹f.›

augusta царицею авгоустиею mon.-serb. 116. [Cit]
18

авгоустꙑни ‹f.›

augusta царица авгоустини mon.-serb. 117. [Cit]
19

авеловъ ‹adj. poss.›

ἀβέλ abel hom.-mih. [Cit]
20

авель ‹adj. poss.›

ἀβέλ abel bor. 13. [Cit]
21

авити -влѭ -виши ‹vb.›

δεικνύναι ostendere sup. 26.21; 362.5; 362.8. bon. cf. ꙗвити [Cit]
22

авиꙗнь ‹adj.›

ἀβιά abia по чрѣдѣ авиани luc. 1. 5. - ev.-trn. [Cit]
23

авлѥниѥ ‹n.›

δήλωσις manifestatio sup. 138. 24. cf. ꙗвлѥниѥ. [Cit]
24

аворовъ ‹adj.›

πλατάνου platani sup. 13. 21. cf. ꙗворовъ [Cit]
25

аворъ ‹m.›

πλάτανος platanus cf. ꙗворъ [Cit]
26

авраамль ‹adj. poss.›

ἀβραάμ abraham svjat. [Cit]
27

авраамлѥвъ ‹adj. poss.›

formae serb. ἀβραάμ abraham misc. 56. [Cit]
28

авраамовъ ‹adj. poss.›

ἀβραάμ abraham аврамовь sim. 1. 20. [Cit]
29

авраамьскъ ‹adj.›

ἀβραάμ abraham mir. [Cit]
30

авъва ‹m. indecl.›

ἀββᾶς pater да поклоню се авьва кироу leont. сь авьва савою sim. I. 13. cf. аватъ [Cit]