Портал славістики


+++ Ihre Meinung ist uns wichtig! Nehmen Sie bitte teil an unserer Umfrage zum Fachinformationsdienst (FID) Slawistik: hier +++

[root][dicthub]

Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum von Franz Miklosich (LexiconPGL)

Das "Lexicon palaeoslovenico-graeco-latinum" von Franz Miklosich, gedruckt in Vindobonae bei Braumueller, 1862-1865 wurde im Rahmen des Projektes MultiSlavDict verschriftlicht (über ein mehrstufiges Proofreadingverfahren) und in eine Datenbank konvertiert.

?
1

а

prima alphabeti palaeo-slovenici littera, азъ (gen. аза, dat. азоу chrabr. 89.) dicta. а cyrillicum unitatem, ҂а numerum millenarium designat. [Cit]
2

а ‹adv.›

1) ἀλλά, δέ sed, vero cloz. I. 564. sup. 5. 16; 5. 20; 6. 16 etc. 2) καί et а тꙑ грѧдеши къ мънѣ καί σὐ ἔρχῃ πρός με matth. 3. 14. - ostrom. землꙗ висещи на водахь, а тежька вещь соущи hom.-mih. pro да positum putat vost. nest. 146. 18, ubi nos да scripsimus 3) а cum condicionali iunctum aequiparat аште: а бꙑ не молилъ сѧ sup. 222. 17. а би бꙑлъ сьде sup. 226. 4. а бꙑ минѫлъ смокве sup. 258. 9. а бꙑхомъ не избѣгли sup 16. 29. а бꙑшѧ не знали sup. 246. 14. а бꙑшѧ не излѣзли sup. 299. 4. радъ бы, а бы сꙗ доуша отъ тѣла не разлоучиаа men. - leop. nest. 40.3. per. 4.4; 61.13; 70.22. 4) ἵνα ut chron. I. 163. 12. cum dat. et inf. chron. I. 169. 6. а - не μή ne заповѣдалъ, а бы не повѣдала esth. 2. 10. op. 1. 55. chron. I. 145. 12; 200. 27; 224. 42. 5) а или in interrogatione: а или продаѥши; hom.-mih. 14. а или надѣѥши се сьдолѣти; men.-mih. mon.-serb. 145. 149. 151. 6) а ли δέ sed, vero; καί et а ли богъ послоухъ мой nest. инꙑ съпасе, а ли себе не можетъ съпасти marc. 15. 31. - kryl., ubi ostrom. interrogationem habet: а себе ли etc. а ли севе не можеть съпасти matth. 27. 42. - op. 2. 2. 263. а ли тꙑ грѧдеши къ мънѣ matth. 3. 14. - kryl. chron. I. 168. 18. а ли in interrogatione habes sup. 165. 27; 226. 2; 313. 10; 315. 25; 385. 28. а ли богь не испытаѥть срьдьца op. 2. 2. 55. а ли дѣва не можетъ родити op. 2. 1. 27. 7) vel chron. I. 163. 11, ubi alius cod. legit а любо. in nest. 52.35; 150.3; 158.18. scribendum est ѥли, unde оли, али orta sunt. али же ни bor. 18. 8) а любо pro а ли chron. I. 163. 1. 9) а не нъ μὴ ὅτι multo minus ezech. 15. 5. in cod. saec. xv. а не нъ нама ис прьва greg.-naz. не простꙑꙗ доуша, а не нъ пророчьскꙑ svjat. 10) а цѣ καίτοι quamquam sup. 226. 27; 293. 24; 306. 22. 11) а ли нъ μὴ ὅτι multo minus неисповѣдима соуть ни аггеломъ, а ли нъ чловѣкомъ. nota аво pro а ово vel а ево mon.-serb. 125. 163. 254 etc. а ноу gram. 240. 265. [Cit]
3

аароновъ ‹adj. poss.›

ἀαρών aaron двѣю сыноу аароновѣхь kruš. [Cit]
4

ааронь ‹adj. poss.›

ααρών aaron lit.-mih. аронь prol.-mih. cf. аронь. [Cit]
5

абиѥ ‹adv.›

εὐϑύς, εὐϑέως, παραχρῆμα statim; ἤδη iam. абие š.-gl. 64. абье cloz. I. 305. 632. тоу абиѥ idem sup. 134. 26. 140. 8; 266. 17. hom.-mih. zlatostr. cf. тоу. абиѥ за оутра ἅμα πρωΐ primo mane абиѥ съ словомь оудари ѭ ἅμα τῷ λόγῳ rum. абіе [Cit]
6

аблань ‹f.›

μηλέα malus man. ioël 1. 12. - proph. аблѫнь cant. 8. 5. cf. ꙗблань, облань, обланъ vost. [Cit]
7

абланьнъ ‹adj.›

malorum абланьнѣмь овощии op. 2. 1. 29. [Cit]
8

аблъка ‹f.›

μῆλον pomum pat. bell. - troj. op. 2. 1. 51. cf. ꙗблъка. [Cit]
9

аблъко ‹n.›

μῆλον pomum {gen.} 30. 14. -vost. thema абло (nsl. čech. jablo let. âbols lit. obêlis ahd. aphul and. apli), cuius radicem putamus esse jabh, džabh oscitare (edere), unde scr. džambhu pomi genus, uti pômum a pâ cf. ꙗблъко. [Cit]
10

абрѣдиѥ ‹n.›

boletus quidam, phallus esculentus абрѣдье matth. 3. 4. in cod. saec. xiv. - vost. cf. абрѣдъ [Cit]
11

абрѣдъ ‹m.›

boletus quidam, phallus esculentus {pl. instr.} абрѣдъми stichir.; vost. locustam esse putat: nos vocabulo huic aliam vim tribuendam esse censemus, conferentes lit. abrêdelis, brêdelis let. breedenes, et memores, alios quoque interpretes vocabulum ἀκρίς male explicasse: cf. акрида. а in абрѣдъ praefixum est uti in агрифовъ, апонꙑ, астръчий, ациганинъ et in ipso lit. abrêdelis, quod deminutivum est cf. обрѣда et ꙗбрѣдиѥ. [Cit]
12

абрѣдьць ‹m.›

boletus qnidam да боудеть пища ѥго (иоана) медь дивий и абредьци и финици men.-mih. cf. абрѣдъ. [Cit]
13

авазгийскъ ‹adj.›

ἀβασγῶν abasgorum -скаꙗ страна prol.-mart. [Cit]
14

авазгъ ‹m.›

ἀβασγός abasgus men.-vuk. cyr. 21. prol.-lab. авасгы pyrg. [Cit]
15

аватъ ‹m.›

ἀββᾶς abbas glag. cf. авъва [Cit]
16

авгарьскъ ‹adj.›

αὐγάρων augarorum τῶν αὐγάρων μονή pyrg. [Cit]
17

авгоустиꙗ ‹f.›

augusta царицею авгоустиею mon.-serb. 116. [Cit]
18

авгоустꙑни ‹f.›

augusta царица авгоустини mon.-serb. 117. [Cit]
19

авеловъ ‹adj. poss.›

ἀβέλ abel hom.-mih. [Cit]
20

авель ‹adj. poss.›

ἀβέλ abel bor. 13. [Cit]
21

авити-влѭ-виши ‹vb.›

δεικνύναι ostendere sup. 26.21; 362.5; 362.8. bon. cf. ꙗвити [Cit]
22

авиꙗнь ‹adj.›

ἀβιά abia по чрѣдѣ авиани luc. 1. 5. - ev.-trn. [Cit]
23

авлѥниѥ ‹n.›

δήλωσις manifestatio sup. 138. 24. cf. ꙗвлѥниѥ. [Cit]
24

аворовъ ‹adj.›

πλατάνου platani sup. 13. 21. cf. ꙗворовъ [Cit]
25

аворъ ‹m.›

πλάτανος platanus cf. ꙗворъ [Cit]
26

авраамль ‹adj. poss.›

ἀβραάμ abraham svjat. [Cit]
27

авраамлѥвъ ‹adj. poss.›

formae serb. ἀβραάμ abraham misc. 56. [Cit]
28

авраамовъ ‹adj. poss.›

ἀβραάμ abraham аврамовь sim. 1. 20. [Cit]
29

авраамьскъ ‹adj.›

ἀβραάμ abraham mir. [Cit]
30

авъва ‹m. indecl.›

ἀββᾶς pater да поклоню се авьва кироу leont. сь авьва савою sim. I. 13. cf. аватъ [Cit]